Back to Languages

Ukrainian - Chapter 21 - Al-Anbiya

Translation by Dr. Mikhailo Yaqubovic — Permalink

Verse 1 — Surah Al-Anbiya 21:1

Наблизився до людей час відплати, а вони в невігластві своєму відвертаються

Verse 2 — Surah Al-Anbiya 21:2

Яке б нове нагадування Аллага до них не приходило, вони слухають його, бавлячись

Verse 3 — Surah Al-Anbiya 21:3

із неуважним серцем. Нечестивці таємно шепотіли: «Невже він не така сама людина як і ми? Невже ви підете за чарами, які самі бачите?»[CCXXVIII]

Verse 4 — Surah Al-Anbiya 21:4

Скажи: «Мій Господь знає те, що говорять і на небесах, і на землі. А Він — Всечуючий, Всезнаючий!»

Verse 5 — Surah Al-Anbiya 21:5

Але вони говорять: «Якісь уривчасті видіння! Та він вигадав це! Він — поет! Нехай прийде до нас зі знаменням, яке було в перших посланців!»

Verse 6 — Surah Al-Anbiya 21:6

Жодне селище, яке Ми знищили, не увірувало. Невже й вони не увірують

Verse 7 — Surah Al-Anbiya 21:7

І раніше за тебе Ми відсилали чоловіків, яким давали одкровення. Запитайте про це в людей Нагадування, якщо ви не знаєте![CCXXIX]

Verse 8 — Surah Al-Anbiya 21:8

Ми не створили їх плоттю, якій не потрібна їжа, і вони не були безсмертними

Verse 9 — Surah Al-Anbiya 21:9

А потім Ми виконали обіцянку: врятували їх разом із тими, кого побажали, й знищили порушників

Verse 10 — Surah Al-Anbiya 21:10

Ми зіслали вам Писання, а в ньому — згадка про вас! Невже ви не розумієте

Verse 11 — Surah Al-Anbiya 21:11

Скільки Ми знищили селищ, жителі яких були несправедливими! Після них Ми створили інші народи

Verse 12 — Surah Al-Anbiya 21:12

Коли вони відчули Нашу міць, то почали тікати звідти

Verse 13 — Surah Al-Anbiya 21:13

Не тікайте! Поверніться туди, де ви розкошували, де житла ваші! Можливо, вас запитають![CCXXX]

Verse 14 — Surah Al-Anbiya 21:14

Вони говорили: «Горе нам! Воістину, ми були несправедливими!»

Verse 15 — Surah Al-Anbiya 21:15

Вони голосили так, доки Ми не перетворили їх на зів’ялу ниву

Verse 16 — Surah Al-Anbiya 21:16

Ми не створювали небес, землі й того, що між ними, бавлячись

Verse 17 — Surah Al-Anbiya 21:17

Коли б Ми прагнули забави, то зробили б її з того, що маємо — якби взагалі це робили

Verse 18 — Surah Al-Anbiya 21:18

Та ж ні! Ми вражаємо істиною брехню, й вона трощить її. І та зникає! Горе вам за те, що ви вигадуєте

Verse 19 — Surah Al-Anbiya 21:19

Йому належать усі, хто на небесах і на землі! А ті, хто поряд із Ним, не гордують поклонінням Йому й не втомлюються

Verse 20 — Surah Al-Anbiya 21:20

Вони невтомно прославляють Його вночі та вдень

Verse 21 — Surah Al-Anbiya 21:21

Невже вони роблять собі із землі богів, які були б здатні воскрешати?[CCXXXI]

Verse 22 — Surah Al-Anbiya 21:22

Якби були інші боги, крім Аллага, то [небеса і земля] зруйнувалися б. Аллаг, Господь трону, пречистий від того, що Йому приписують

Verse 23 — Surah Al-Anbiya 21:23

Його не запитають про те, що Він робить, — запитають їх![CCXXXII]

Verse 24 — Surah Al-Anbiya 21:24

Невже крім Нього вони беруть собі інших богів? Скажіть: «Наведіть свій доказ! Ось нагадування для тих, хто зі мною, і нагадування для тих, хто був раніше за мене!» Але більшість із них не знає істини. Вони відвертаються![CCXXXIII]

Verse 25 — Surah Al-Anbiya 21:25

Ми не відсилали раніше за тебе жодного посланця, не відкривши йому: «Немає бога, крім Мене! Тож поклоняйтеся Мені!»

Verse 26 — Surah Al-Anbiya 21:26

Вони говорять: «Милостивий узяв Собі дитину!» Преславний Він! Але ж вони тільки шановані раби.[CCXXXIV]

Verse 27 — Surah Al-Anbiya 21:27

Не випереджають Його словом й діють згідно з Його наказом

Verse 28 — Surah Al-Anbiya 21:28

Він знає те, що було до них, і те, що буде після них. Заступаються вони лише за тих, ким Він задоволений, а самі тріпочуть від страху перед Ним

Verse 29 — Surah Al-Anbiya 21:29

А хто з них скаже: «Я — бог замість Нього», — тому відплатою буде геєна. Так Ми винагороджуємо нечестивців

Verse 30 — Surah Al-Anbiya 21:30

Невже не бачать невіруючі, що небеса й земля були єдиним цілим, а Ми роз’єднали їх, і що Ми створили все живе з води? Невже вони не увірують

Verse 31 — Surah Al-Anbiya 21:31

І Ми поставили на землі непохитні гори, щоб вона не коливалася під ними, й проклали широкі шляхи, щоб вони мали змогу йти правильним шляхом

Verse 32 — Surah Al-Anbiya 21:32

І Ми зробили небо захищеним дахом, але вони відвертаються від Його знамень

Verse 33 — Surah Al-Anbiya 21:33

Він — Той, Хто створив ніч, день, сонце й місяць. Усі вони плинуть небосхилом

Verse 34 — Surah Al-Anbiya 21:34

Нікому з людей, що жили перед тобою, Ми не дарували безсмертя. Тож невже, якщо ти помреш, вони житимуть вічно

Verse 35 — Surah Al-Anbiya 21:35

Кожна душа зазнає смерті. Ми випробовуємо вас злом і добром як спокусою, і до Нас ви повернетесь

Verse 36 — Surah Al-Anbiya 21:36

Коли ті, які не вірують, бачать тебе, то тільки насміхаються: «Чи це не той, хто глузував із ваших богів?» Не вірують вони в нагадування Милостивого

Verse 37 — Surah Al-Anbiya 21:37

Людина створена нетерплячою. Я покажу вам Свої знамення, тож не квапте Мене

Verse 38 — Surah Al-Anbiya 21:38

Вони запитують: «Коли ж станеться обіцяне, якщо ви правдиві?»

Verse 39 — Surah Al-Anbiya 21:39

Якби невіруючі тільки знали про той час, коли вони не зможуть відвернути вогонь ні від свого обличчя, ні від своєї спини! І ніхто не допоможе їм

Verse 40 — Surah Al-Anbiya 21:40

Це станеться несподівано й приголомшить їх. Вони не зможуть цього відвернути й не матимуть відстрочки

Verse 41 — Surah Al-Anbiya 21:41

Справді, вже глузували й з тих посланців, які жили раніше за тебе. Тож насмішників вразило те, з чого вони глузували

Verse 42 — Surah Al-Anbiya 21:42

Запитай: «Хто захистить вас від Милостивого вночі та вдень?» Але вони відвертаються від нагадування Господа свого

Verse 43 — Surah Al-Anbiya 21:43

Або у них є, крім Нас, інші боги, які їх захистять? Вони не здатні допомогти самим собі й ніхто не захистить їх від Нас

Verse 44 — Surah Al-Anbiya 21:44

Ми дозволили їм та їхнім батькам насолоджуватися благами, доки триває їхнє життя. Невже вони не бачать, що Ми зменшуємо землю з країв? Невже вони переможуть?[CCXXXV]

Verse 45 — Surah Al-Anbiya 21:45

Скажи: «Я застерігаю вас одкровенням!» Але глухі не чують заклику, навіть якщо їх застерігають

Verse 46 — Surah Al-Anbiya 21:46

А якщо їх торкнеться частина кари Господа твого, то вони неодмінно скажуть: «Горе нам! Ми були несправедливі!»

Verse 47 — Surah Al-Anbiya 21:47

У День Воскресіння Ми встановимо справедливу вагу й ні з ким не вчинять несправедливо. Коли щось матиме навіть вагу гірчичного зерна, Ми все одно принесемо Його! Достатньо тієї лічби, що в Нас

Verse 48 — Surah Al-Anbiya 21:48

Ми дарували Мусі й Гаруну розрізнення, світло й нагадування для богобоязливих

Verse 49 — Surah Al-Anbiya 21:49

які потай бояться свого Господа й мають страх перед Часом

Verse 50 — Surah Al-Anbiya 21:50

Це — благословенне нагадування, зіслане Нами. Невже ви будете його заперечувати

Verse 51 — Surah Al-Anbiya 21:51

Ще раніше Ми дарували Ібрагіму дороговказ, і Ми знали, ким є [Ібрагім]

Verse 52 — Surah Al-Anbiya 21:52

Ось він сказав своєму батьку та іншим людям: «Що це за образи, яким ви настільки віддані?»

Verse 53 — Surah Al-Anbiya 21:53

Ті відповіли: «Ми бачили, що наші батьки поклонялися їм!»

Verse 54 — Surah Al-Anbiya 21:54

Він сказав: «Ви та ваші батьки перебуваєте в справжній омані!»

Verse 55 — Surah Al-Anbiya 21:55

Ті сказали: «Ти прийшов до нас з істиною чи просто бавишся?»

Verse 56 — Surah Al-Anbiya 21:56

Він сказав: «Ні! Ваш Господь — Господь небес і землі, Який створив їх. І я — один із тих, хто свідчить про це

Verse 57 — Surah Al-Anbiya 21:57

Клянуся Аллагом! Я неодмінно замислю хитрощі проти ваших ідолів, коли ви відвернетесь і підете!»

Verse 58 — Surah Al-Anbiya 21:58

Він розтрощив усіх ідолів, окрім найбільшого з них, щоб вони могли звернутися до нього

Verse 59 — Surah Al-Anbiya 21:59

Вони запитали: «Хто зробив це з нашими богами? Воістину, він — нечестивець!»

Verse 60 — Surah Al-Anbiya 21:60

Інші сказали: «Ми чули, як один юнак згадував їх. Його звуть Ібрагім!»

Verse 61 — Surah Al-Anbiya 21:61

Ті сказали: «Приведіть його перед людські очі, нехай вони засвідчать!»

Verse 62 — Surah Al-Anbiya 21:62

Вони запитали: «Це ти зробив таке з нашими богами, Ібрагіме?»

Verse 63 — Surah Al-Anbiya 21:63

Він відповів: «Ні, це зробив найбільший із них. Запитайте їх, якщо вони здатні розмовляти!»

Verse 64 — Surah Al-Anbiya 21:64

Одні з них звернулися до інших і сказали: «Воістину, ви самі — нечестивці!»

Verse 65 — Surah Al-Anbiya 21:65

Але потім вони знову взялися за своє: «Ти знаєш, що вони не здатні розмовляти!»

Verse 66 — Surah Al-Anbiya 21:66

[Ібрагім] сказав: «Невже ви поклоняєтеся замість Аллага тому, хто не може ні принести вам користі, ні завдати шкоди

Verse 67 — Surah Al-Anbiya 21:67

Гидота — і ви, і те, чому ви поклоняєтеся замість Аллага! Невже ви не розумієте?»[CCXXXVI]

Verse 68 — Surah Al-Anbiya 21:68

Ті сказали: «Спаліть його й допоможіть вашим богам, якщо ви спроможні діяти!»

Verse 69 — Surah Al-Anbiya 21:69

Ми сказали: «О вогню! Будь для Ібрагіма прохолодою і безпекою!»

Verse 70 — Surah Al-Anbiya 21:70

Вони прагнули заподіяти шкоду, але Ми зробили так, щоб вони втратили більше за всіх

Verse 71 — Surah Al-Anbiya 21:71

Ми врятували його та Люта й привели на землю, яку благословили для світів

Verse 72 — Surah Al-Anbiya 21:72

І Ми дарували йому Ісхака, а ще Якуба. Ми зробили їх усіх праведниками

Verse 73 — Surah Al-Anbiya 21:73

І зробили їх провідниками, які з Нашого дозволу вказують прямий шлях. І Ми відкрили їм, як робити добро, звершувати молитву й давати закят. І вони поклонялися Нам

Verse 74 — Surah Al-Anbiya 21:74

А Люту Ми дарували мудрість і знання й врятували його від жителів селища, які робили мерзенні вчинки. Воістину, вони були лихими й розпусними людьми

Verse 75 — Surah Al-Anbiya 21:75

Ми ввели його у Свою милість. Воістину, він був одним із праведників

Verse 76 — Surah Al-Anbiya 21:76

А Нух закликав Нас іще раніше; Ми відповіли йому й врятували його з родиною від великого смутку

Verse 77 — Surah Al-Anbiya 21:77

Ми захистили його від людей, які вважали брехнею Наші знамення. Ці люди були лихими, тож Ми їх усіх утопили

Verse 78 — Surah Al-Anbiya 21:78

Дауд і Сулєйман вирішували справу про ниву, яку вночі витоптали чужі вівці. Ми були свідками їхнього суду

Verse 79 — Surah Al-Anbiya 21:79

І Ми дали Сулєйману правильне рішення, а обом їм дарували мудрість та знання. І Ми підкорили гори й птахів для того, щоб вони славили Нас разом із Даудом. Так, Ми зробили це![CCXXXVII]

Verse 80 — Surah Al-Anbiya 21:80

Ми навчили його мистецтва виготовлення військових обладунків, щоб ви мали захист від взаємної шкоди. Але хіба ж ви вдячні

Verse 81 — Surah Al-Anbiya 21:81

Ми підкорили Сулєйману могутній вітер, який за його наказом дув на благословенну Нами землю. Адже Ми знаємо про кожну річ

Verse 82 — Surah Al-Anbiya 21:82

Були серед шайтанів такі, які пірнали для нього у воду й виконували іншу роботу. А Ми стерегли їх

Verse 83 — Surah Al-Anbiya 21:83

Ось Айюб закликав до Господа свого: «Воістину, Мене торкнулося лихо, а Ти — Наймилостивіший із милостивих!»

Verse 84 — Surah Al-Anbiya 21:84

Ми відповіли йому, відвернули те лихо й дарували йому родину його і ще стільки ж — як милість від Нас та нагадування для тих, хто поклоняється

Verse 85 — Surah Al-Anbiya 21:85

Ісмаїль, Ідріс, Зуль-Кіфль — усі вони були з терплячих

Verse 86 — Surah Al-Anbiya 21:86

І Ми ввели їх до Нашої милості. Воістину, вони були праведниками

Verse 87 — Surah Al-Anbiya 21:87

Ось Зун-Нун пішов розгніваний і думав, що Ми не здолаємо його, але в темряві він заголосив: «Немає бога, крім Тебе! Преславний Ти! Воістину, я був несправедливим!»[CCXXXVIII]

Verse 88 — Surah Al-Anbiya 21:88

Ми відповіли йому та врятували від розпачу. Так Ми рятуємо віруючих

Verse 89 — Surah Al-Anbiya 21:89

Ось Закарія закликав до Господа свого: «Господи! Не залишай мене самотнім, адже Ти — найкращій зі спадкоємців!»

Verse 90 — Surah Al-Anbiya 21:90

Ми відповіли йому й дарували Ях’ю, зробивши його дружину спроможною на це. Вони поспішали робити добро, кликали Нас із надією та страхом. І вони були перед Нами смиренними

Verse 91 — Surah Al-Anbiya 21:91

Та, яка зберегла цноту лона свого, — Ми вдихнули в неї від нашого Духу, зробивши її саму та її сина знаменням для світів

Verse 92 — Surah Al-Anbiya 21:92

Воістину, ця ваша громада — громада єдина! А Я — Ваш Господь, тож поклоняйтесь Мені![CCXXXIX]

Verse 93 — Surah Al-Anbiya 21:93

Хоч [люди] й розділилися між собою, усі вони повернуться до Нас

Verse 94 — Surah Al-Anbiya 21:94

Зусиль того, хто робив добрі вчинки й був віруючим, не відкинуть. Це все Ми запишемо йому

Verse 95 — Surah Al-Anbiya 21:95

Не дозволено повернутися сюди мешканцям селищ, яких Ми винищили

Verse 96 — Surah Al-Anbiya 21:96

доки не відкриють шлях Яджуджу й Маджуджу, які рушать униз із кожного пагорбу

Verse 97 — Surah Al-Anbiya 21:97

Наблизиться час правдивої обіцянки, й погляди тих, які не вірують, застигнуть: «Горе нам! Ми були неуважними до цього! Так, ми були несправедливими!»

Verse 98 — Surah Al-Anbiya 21:98

І ви, й те, чому ви поклонялися замість Аллага, буде паливом для геєни, до якої ви увійдете

Verse 99 — Surah Al-Anbiya 21:99

Якби вони справді були богами, то не ввійшли б туди. Але вони будуть там вічно

Verse 100 — Surah Al-Anbiya 21:100

Вони будуть стогнати, але нічого не почують

Verse 101 — Surah Al-Anbiya 21:101

А ті, кому Ми попередньо дарували найкраще, опиняться далеко від геєни

Verse 102 — Surah Al-Anbiya 21:102

Вони не почують найменшого звуку її, вічно будуть серед того, що побажають

Verse 103 — Surah Al-Anbiya 21:103

Великий жах не засмутить їх, а ангели зустрінуть їх так: «Ось День, який вам обіцяли!»

Verse 104 — Surah Al-Anbiya 21:104

Того Дня Ми згорнемо небо так, як згортають сувої для письма. Ми повторимо творіння так, як почали його вперше, що вже було обіцяно. Воістину, Ми зробимо це

Verse 105 — Surah Al-Anbiya 21:105

Ми вже записали у Псалтирі, після нагадування, що землю успадкують Наші праведні раби.[CCXL]

Verse 106 — Surah Al-Anbiya 21:106

Воістину, це — послання для людей, які поклоняються

Verse 107 — Surah Al-Anbiya 21:107

Ми відіслали тебе тільки як милість для світів

Verse 108 — Surah Al-Anbiya 21:108

Скажи: «Мені лише відкрито, що ваш Бог — Бог єдиний! Невже ви не станете покірними [Йому]»

Verse 109 — Surah Al-Anbiya 21:109

А якщо вони відвернуться, то скажи так: «Я однаково проголошую це всім вам. Я не знаю, близько чи далеко ще до обіцяного вам

Verse 110 — Surah Al-Anbiya 21:110

Це Він знає про слова, які промовляють уголос, і знає про те, що ви приховуєте

Verse 111 — Surah Al-Anbiya 21:111

Я не знаю, можливо, це — спокуса для вас і насолода благами до певного часу»

Verse 112 — Surah Al-Anbiya 21:112

Сказав [Мухаммад]: «Господи! Розсуди нас справедливо! У нашого Милостивого Господа треба шукати допомоги проти того, що про Нього вигадують!»