Verse 1 — Surah Al-Anbiya 21:1
Наблизився до людей час відплати, а вони в невігластві своєму відвертаються
Verse 2 — Surah Al-Anbiya 21:2
Яке б нове нагадування Аллага до них не приходило, вони слухають його, бавлячись
Verse 3 — Surah Al-Anbiya 21:3
із неуважним серцем. Нечестивці таємно шепотіли: «Невже він не така сама людина як і ми? Невже ви підете за чарами, які самі бачите?»
Verse 4 — Surah Al-Anbiya 21:4
Скажи: «Мій Господь знає те, що говорять і на небесах, і на землі. А Він — Всечуючий, Всезнаючий
Verse 5 — Surah Al-Anbiya 21:5
Але вони говорять: «Якісь уривчасті видіння! Та він вигадав це! Він — поет! Нехай прийде до нас зі знаменням, яке було в перших посланців
Verse 6 — Surah Al-Anbiya 21:6
Жодне селище, яке Ми знищили, не увірувало. Невже й вони не увірують
Verse 7 — Surah Al-Anbiya 21:7
І раніше за тебе Ми відсилали чоловіків, яким давали одкровення. Запитайте про це в людей Нагадування, якщо ви не знаєте
Verse 8 — Surah Al-Anbiya 21:8
Ми не створили їх плоттю, якій не потрібна їжа, і вони не були безсмертними
Verse 9 — Surah Al-Anbiya 21:9
А потім Ми виконали обіцянку: врятували їх разом із тими, кого побажали, й знищили порушників
Verse 10 — Surah Al-Anbiya 21:10
Ми зіслали вам Писання, а в ньому — згадка про вас! Невже ви не розумієте
Verse 11 — Surah Al-Anbiya 21:11
Скільки Ми знищили селищ, жителі яких були несправедливими! Після них Ми створили інші народи
Verse 12 — Surah Al-Anbiya 21:12
Коли вони відчули Нашу міць, то почали тікати звідти
Verse 13 — Surah Al-Anbiya 21:13
Не тікайте! Поверніться туди, де ви розкошували, де житла ваші! Можливо, вас запитають
Verse 14 — Surah Al-Anbiya 21:14
Вони говорили: «Горе нам! Воістину, ми були несправедливими
Verse 15 — Surah Al-Anbiya 21:15
Вони голосили так, доки Ми не перетворили їх на зів’ялу ниву
Verse 16 — Surah Al-Anbiya 21:16
Ми не створювали небес, землі й того, що між ними, бавлячись
Verse 17 — Surah Al-Anbiya 21:17
Коли б Ми прагнули забави, то зробили б її з того, що маємо — якби взагалі це робили
Verse 18 — Surah Al-Anbiya 21:18
Та ж ні! Ми вражаємо істиною брехню, й вона трощить її. І та зникає! Горе вам за те, що ви вигадуєте
Verse 19 — Surah Al-Anbiya 21:19
Йому належать усі, хто на небесах і на землі! А ті, хто поряд із Ним, не гордують поклонінням Йому й не втомлюються
Verse 20 — Surah Al-Anbiya 21:20
Вони невтомно прославляють Його вночі та вдень
Verse 21 — Surah Al-Anbiya 21:21
Невже вони роблять собі із землі богів, які були б здатні воскрешати
Verse 22 — Surah Al-Anbiya 21:22
Якби були інші боги, крім Аллага, то [небеса і земля] зруйнувалися б. Аллаг, Господь трону, пречистий від того, що Йому приписують
Verse 23 — Surah Al-Anbiya 21:23
Його не запитають про те, що Він робить, — запитають їх
Verse 24 — Surah Al-Anbiya 21:24
Невже крім Нього вони беруть собі інших богів? Скажіть: «Наведіть свій доказ! Ось нагадування для тих, хто зі мною, і нагадування для тих, хто був раніше за мене!» Але більшість із них не знає істини. Вони відвертаються
Verse 25 — Surah Al-Anbiya 21:25
Ми не відсилали раніше за тебе жодного посланця, не відкривши йому: «Немає бога, крім Мене! Тож поклоняйтеся Мені
Verse 26 — Surah Al-Anbiya 21:26
Вони говорять: «Милостивий узяв Собі дитину!» Преславний Він! Але ж вони тільки шановані раби
Verse 27 — Surah Al-Anbiya 21:27
Не випереджають Його словом й діють згідно з Його наказом
Verse 28 — Surah Al-Anbiya 21:28
Він знає те, що було до них, і те, що буде після них. Заступаються вони лише за тих, ким Він задоволений, а самі тріпочуть від страху перед Ним
Verse 29 — Surah Al-Anbiya 21:29
А хто з них скаже: «Я — бог замість Нього», — тому відплатою буде геєна. Так Ми винагороджуємо нечестивців
Verse 30 — Surah Al-Anbiya 21:30
Невже не бачать невіруючі, що небеса й земля були єдиним цілим, а Ми роз’єднали їх, і що Ми створили все живе з води? Невже вони не увірують
Verse 31 — Surah Al-Anbiya 21:31
І Ми поставили на землі непохитні гори, щоб вона не коливалася під ними, й проклали широкі шляхи, щоб вони мали змогу йти правильним шляхом
Verse 32 — Surah Al-Anbiya 21:32
І Ми зробили небо захищеним дахом, але вони відвертаються від Його знамень
Verse 33 — Surah Al-Anbiya 21:33
Він — Той, Хто створив ніч, день, сонце й місяць. Усі вони плинуть небосхилом
Verse 34 — Surah Al-Anbiya 21:34
Нікому з людей, що жили перед тобою, Ми не дарували безсмертя. Тож невже, якщо ти помреш, вони житимуть вічно
Verse 35 — Surah Al-Anbiya 21:35
Кожна душа зазнає смерті. Ми випробовуємо вас злом і добром як спокусою, і до Нас ви повернетесь
Verse 36 — Surah Al-Anbiya 21:36
Коли ті, які не вірують, бачать тебе, то тільки насміхаються: «Чи це не той, хто глузував із ваших богів?» Не вірують вони в нагадування Милостивого
Verse 37 — Surah Al-Anbiya 21:37
Людина створена нетерплячою. Я покажу вам Свої знамення, тож не квапте Мене
Verse 38 — Surah Al-Anbiya 21:38
Вони запитують: «Коли ж станеться обіцяне, якщо ви правдиві
Verse 39 — Surah Al-Anbiya 21:39
Якби невіруючі тільки знали про той час, коли вони не зможуть відвернути вогонь ні від свого обличчя, ні від своєї спини! І ніхто не допоможе їм
Verse 40 — Surah Al-Anbiya 21:40
Це станеться несподівано й приголомшить їх. Вони не зможуть цього відвернути й не матимуть відстрочки
Verse 41 — Surah Al-Anbiya 21:41
Справді, вже глузували й з тих посланців, які жили раніше за тебе. Тож насмішників вразило те, з чого вони глузували
Verse 42 — Surah Al-Anbiya 21:42
Запитай: «Хто захистить вас від Милостивого вночі та вдень?» Але вони відвертаються від нагадування Господа свого
Verse 43 — Surah Al-Anbiya 21:43
Або у них є, крім Нас, інші боги, які їх захистять? Вони не здатні допомогти самим собі й ніхто не захистить їх від Нас
Verse 44 — Surah Al-Anbiya 21:44
Ми дозволили їм та їхнім батькам насолоджуватися благами, доки триває їхнє життя. Невже вони не бачать, що Ми зменшуємо землю з країв? Невже вони переможуть
Verse 45 — Surah Al-Anbiya 21:45
Скажи: «Я застерігаю вас одкровенням!» Але глухі не чують заклику, навіть якщо їх застерігають
Verse 46 — Surah Al-Anbiya 21:46
А якщо їх торкнеться частина кари Господа твого, то вони неодмінно скажуть: «Горе нам! Ми були несправедливі
Verse 47 — Surah Al-Anbiya 21:47
У День Воскресіння Ми встановимо справедливу вагу й ні з ким не вчинять несправедливо. Коли щось матиме навіть вагу гірчичного зерна, Ми все одно принесемо Його! Достатньо тієї лічби, що в Нас
Verse 48 — Surah Al-Anbiya 21:48
Ми дарували Мусі й Гаруну розрізнення, світло й нагадування для богобоязливих
Verse 49 — Surah Al-Anbiya 21:49
які потай бояться свого Господа й мають страх перед Часом
Verse 50 — Surah Al-Anbiya 21:50
Це — благословенне нагадування, зіслане Нами. Невже ви будете його заперечувати
Verse 51 — Surah Al-Anbiya 21:51
Ще раніше Ми дарували Ібрагіму дороговказ, і Ми знали, ким є [Ібрагім]
Verse 52 — Surah Al-Anbiya 21:52
Ось він сказав своєму батьку та іншим людям: «Що це за образи, яким ви настільки віддані
Verse 53 — Surah Al-Anbiya 21:53
Ті відповіли: «Ми бачили, що наші батьки поклонялися їм
Verse 54 — Surah Al-Anbiya 21:54
Він сказав: «Ви та ваші батьки перебуваєте в справжній омані
Verse 55 — Surah Al-Anbiya 21:55
Ті сказали: «Ти прийшов до нас з істиною чи просто бавишся
Verse 56 — Surah Al-Anbiya 21:56
Він сказав: «Ні! Ваш Господь — Господь небес і землі, Який створив їх. І я — один із тих, хто свідчить про це
Verse 57 — Surah Al-Anbiya 21:57
Клянуся Аллагом! Я неодмінно замислю хитрощі проти ваших ідолів, коли ви відвернетесь і підете
Verse 58 — Surah Al-Anbiya 21:58
Він розтрощив усіх ідолів, окрім найбільшого з них, щоб вони могли звернутися до нього
Verse 59 — Surah Al-Anbiya 21:59
Вони запитали: «Хто зробив це з нашими богами? Воістину, він — нечестивець
Verse 60 — Surah Al-Anbiya 21:60
Інші сказали: «Ми чули, як один юнак згадував їх. Його звуть Ібрагім
Verse 61 — Surah Al-Anbiya 21:61
Ті сказали: «Приведіть його перед людські очі, нехай вони засвідчать
Verse 62 — Surah Al-Anbiya 21:62
Вони запитали: «Це ти зробив таке з нашими богами, Ібрагіме
Verse 63 — Surah Al-Anbiya 21:63
Він відповів: «Ні, це зробив найбільший із них. Запитайте їх, якщо вони здатні розмовляти
Verse 64 — Surah Al-Anbiya 21:64
Одні з них звернулися до інших і сказали: «Воістину, ви самі — нечестивці
Verse 65 — Surah Al-Anbiya 21:65
Але потім вони знову взялися за своє: «Ти знаєш, що вони не здатні розмовляти
Verse 66 — Surah Al-Anbiya 21:66
[Ібрагім] сказав: «Невже ви поклоняєтеся замість Аллага тому, хто не може ні принести вам користі, ні завдати шкоди
Verse 67 — Surah Al-Anbiya 21:67
Гидота — і ви, і те, чому ви поклоняєтеся замість Аллага! Невже ви не розумієте?»
Verse 68 — Surah Al-Anbiya 21:68
Ті сказали: «Спаліть його й допоможіть вашим богам, якщо ви спроможні діяти
Verse 69 — Surah Al-Anbiya 21:69
Ми сказали: «О вогню! Будь для Ібрагіма прохолодою і безпекою
Verse 70 — Surah Al-Anbiya 21:70
Вони прагнули заподіяти шкоду, але Ми зробили так, щоб вони втратили більше за всіх
Verse 71 — Surah Al-Anbiya 21:71
Ми врятували його та Люта й привели на землю, яку благословили для світів
Verse 72 — Surah Al-Anbiya 21:72
І Ми дарували йому Ісхака, а ще Якуба. Ми зробили їх усіх праведниками
Verse 73 — Surah Al-Anbiya 21:73
І зробили їх провідниками, які з Нашого дозволу вказують прямий шлях. І Ми відкрили їм, як робити добро, звершувати молитву й давати закят. І вони поклонялися Нам
Verse 74 — Surah Al-Anbiya 21:74
А Люту Ми дарували мудрість і знання й врятували його від жителів селища, які робили мерзенні вчинки. Воістину, вони були лихими й розпусними людьми
Verse 75 — Surah Al-Anbiya 21:75
Ми ввели його у Свою милість. Воістину, він був одним із праведників
Verse 76 — Surah Al-Anbiya 21:76
А Нух закликав Нас іще раніше; Ми відповіли йому й врятували його з родиною від великого смутку
Verse 77 — Surah Al-Anbiya 21:77
Ми захистили його від людей, які вважали брехнею Наші знамення. Ці люди були лихими, тож Ми їх усіх утопили
Verse 78 — Surah Al-Anbiya 21:78
Дауд і Сулєйман вирішували справу про ниву, яку вночі витоптали чужі вівці. Ми були свідками їхнього суду
Verse 79 — Surah Al-Anbiya 21:79
І Ми дали Сулєйману правильне рішення, а обом їм дарували мудрість та знання. І Ми підкорили гори й птахів для того, щоб вони славили Нас разом із Даудом. Так, Ми зробили це
Verse 80 — Surah Al-Anbiya 21:80
Ми навчили його мистецтва виготовлення військових обладунків, щоб ви мали захист від взаємної шкоди. Але хіба ж ви вдячні
Verse 81 — Surah Al-Anbiya 21:81
Ми підкорили Сулєйману могутній вітер, який за його наказом дув на благословенну Нами землю. Адже Ми знаємо про кожну річ
Verse 82 — Surah Al-Anbiya 21:82
Були серед шайтанів такі, які пірнали для нього у воду й виконували іншу роботу. А Ми стерегли їх
Verse 83 — Surah Al-Anbiya 21:83
Ось Айюб закликав до Господа свого: «Воістину, Мене торкнулося лихо, а Ти — Наймилостивіший із милостивих
Verse 84 — Surah Al-Anbiya 21:84
Ми відповіли йому, відвернули те лихо й дарували йому родину його і ще стільки ж — як милість від Нас та нагадування для тих, хто поклоняється
Verse 85 — Surah Al-Anbiya 21:85
Ісмаїль, Ідріс, Зуль-Кіфль — усі вони були з терплячих
Verse 86 — Surah Al-Anbiya 21:86
І Ми ввели їх до Нашої милості. Воістину, вони були праведниками
Verse 87 — Surah Al-Anbiya 21:87
Ось Зун-Нун пішов розгніваний і думав, що Ми не здолаємо його, але в темряві він заголосив: «Немає бога, крім Тебе! Преславний Ти! Воістину, я був несправедливим!»
Verse 88 — Surah Al-Anbiya 21:88
Ми відповіли йому та врятували від розпачу. Так Ми рятуємо віруючих
Verse 89 — Surah Al-Anbiya 21:89
Ось Закарія закликав до Господа свого: «Господи! Не залишай мене самотнім, адже Ти — найкращій зі спадкоємців
Verse 90 — Surah Al-Anbiya 21:90
Ми відповіли йому й дарували Ях’ю, зробивши його дружину спроможною на це. Вони поспішали робити добро, кликали Нас із надією та страхом. І вони були перед Нами смиренними
Verse 91 — Surah Al-Anbiya 21:91
Та, яка зберегла цноту лона свого, — Ми вдихнули в неї від нашого Духу, зробивши її саму та її сина знаменням для світів
Verse 92 — Surah Al-Anbiya 21:92
Воістину, ця ваша громада — громада єдина! А Я — Ваш Господь, тож поклоняйтесь Мені
Verse 93 — Surah Al-Anbiya 21:93
Хоч [люди] й розділилися між собою, усі вони повернуться до Нас
Verse 94 — Surah Al-Anbiya 21:94
Зусиль того, хто робив добрі вчинки й був віруючим, не відкинуть. Це все Ми запишемо йому
Verse 95 — Surah Al-Anbiya 21:95
Не дозволено повернутися сюди мешканцям селищ, яких Ми винищили
Verse 96 — Surah Al-Anbiya 21:96
доки не відкриють шлях Яджуджу й Маджуджу, які рушать униз із кожного пагорбу
Verse 97 — Surah Al-Anbiya 21:97
Наблизиться час правдивої обіцянки, й погляди тих, які не вірують, застигнуть: «Горе нам! Ми були неуважними до цього! Так, ми були несправедливими
Verse 98 — Surah Al-Anbiya 21:98
І ви, й те, чому ви поклонялися замість Аллага, буде паливом для геєни, до якої ви увійдете
Verse 99 — Surah Al-Anbiya 21:99
Якби вони справді були богами, то не ввійшли б туди. Але вони будуть там вічно
Verse 100 — Surah Al-Anbiya 21:100
Вони будуть стогнати, але нічого не почують
Verse 101 — Surah Al-Anbiya 21:101
А ті, кому Ми попередньо дарували найкраще, опиняться далеко від геєни
Verse 102 — Surah Al-Anbiya 21:102
Вони не почують найменшого звуку її, вічно будуть серед того, що побажають
Verse 103 — Surah Al-Anbiya 21:103
Великий жах не засмутить їх, а ангели зустрінуть їх так: «Ось День, який вам обіцяли
Verse 104 — Surah Al-Anbiya 21:104
Того Дня Ми згорнемо небо так, як згортають сувої для письма. Ми повторимо творіння так, як почали його вперше, що вже було обіцяно. Воістину, Ми зробимо це
Verse 105 — Surah Al-Anbiya 21:105
Ми вже записали у Псалтирі, після нагадування, що землю успадкують Наші праведні раби
Verse 106 — Surah Al-Anbiya 21:106
Воістину, це — послання для людей, які поклоняються
Verse 107 — Surah Al-Anbiya 21:107
Ми відіслали тебе тільки як милість для світів
Verse 108 — Surah Al-Anbiya 21:108
Скажи: «Мені лише відкрито, що ваш Бог — Бог єдиний! Невже ви не станете покірними [Йому]»
Verse 109 — Surah Al-Anbiya 21:109
А якщо вони відвернуться, то скажи так: «Я однаково проголошую це всім вам. Я не знаю, близько чи далеко ще до обіцяного вам
Verse 110 — Surah Al-Anbiya 21:110
Це Він знає про слова, які промовляють уголос, і знає про те, що ви приховуєте
Verse 111 — Surah Al-Anbiya 21:111
Я не знаю, можливо, це — спокуса для вас і насолода благами до певного часу»
Verse 112 — Surah Al-Anbiya 21:112
Сказав [Мухаммад]: «Господи! Розсуди нас справедливо! У нашого Милостивого Господа треба шукати допомоги проти того, що про Нього вигадують